У сталому будівництві матеріали з низьким вуглецевим слідом все частіше стають основою стратегії відповідального проектування. Інвестори, девелопери та генеральні підрядники сьогодні оцінюють проекти не тільки з точки зору вартості, довговічності чи естетики, але й їхнього загального впливу на клімат.
Тому в технічних специфікаціях все частіше з’являються вимоги щодо вуглецевого сліду (GWP – Global Warming Potential), екологічних декларацій продукту (EPD) або відповідності системам сертифікації, таким як LEED і BREEAM. Ці системи перестали бути лише престижним доповненням і сьогодні в багатьох країнах є реальним вимогою: умовою участі в тендерах, отримання фінансування або скористатися пільговими податковими рішеннями.
Оцінка все частіше охоплює повний цикл життя будівлі – від вибору матеріалів і реалізації, через експлуатацію, до кінця терміну служби об’єкта. У такому підході матеріали з низьким або від’ємним GWP стають ключовими для досягнення кліматичної нейтральності (Net Zero Carbon Buildings). У цьому контексті величезне значення набувають біогенні продукти, тобто такі, що природним чином зв’язують вуглець у своїй структурі. Дерев’яні матеріали, в тому числі фанера з сертифікованої лісової сировини, така як фанера, що виробляється компанією Paged Plywood, є прекрасним прикладом рішень, які не тільки відповідають технічним вимогам сучасного будівництва, але й покращують екологічний баланс інвестицій.
Завдяки Екологічній декларації продукту (EPD) фанера є одним з найбільш описаних з екологічної точки зору будівельних матеріалів. Вона поєднує довговічність, низьку вагу і дуже хорошу несучу здатність з вимірюваним позитивним впливом на клімат. На відміну від сталі або бетону, які генерують викиди CO₂ вже на етапі виробництва, деревина накопичує вуглекислий газ протягом усього терміну експлуатації будівлі, а після закінчення життєвого циклу може бути повторно використана або піддана енергетичному переробленню.
У часи зростаючих вимог ESG фанера з EPD перестає бути нішевим вибором. Сьогодні це інструмент, який допомагає будівельним компаніям проектувати будівлі майбутнього – низьковуглецеві, сертифіковані та екологічні. Для Paged Plywood це означає послідовний розвиток асортименту фанери, що відповідає цим вимогам.
Згідно з дослідженнями, проведеними Bureau Veritas Polska для Державного лісового господарства «Державні ліси» у 2025 році, випливає, що загальний середній вуглецевий слід 1 м³ деревини становить близько 7 кг CO₂e (CO₂e = еквівалент вуглекислого газу, тобто різні парникові гази, перераховані на «спільну міру» CO₂).
Методологія охоплювала повний цикл життя деревини «від колиски до воріт», тобто від моменту виробництва саджанця, через його кількадесятирічне зростання, аж до моменту підготовки сировини до вивезення з лісу та пристосування території для подальших насаджень.
Результат 7 кг е/м³ є середнім для групи продуктів: сосни, ялини, ялиці, бука, дуба, вільхи та берези. Результат є ще кращим для двох порід, які є найпопулярнішою сировиною для виробництва фанери Paged Plywood:
Найвищий вуглецевий слід зафіксовано для дуба – приблизно 16,1 кг CO₂e/м³, нижчий для бука – 11,86 кг CO₂e/м³. Однак навіть у випадку порід з вищим, ніж середній, вуглецевим слідом, загальний баланс залишається сприятливим – дерева, що ростуть протягом десятиліть, поглинають значно більше CO₂, ніж викиди, пов’язані з лісовим господарством. Цей результат свідчить про стале лісове господарство в Польщі та доводить, що деревина є не тільки природним і відновлюваним сировинним матеріалом, але й низьковуглецевим.
У 2024 році викиди, пов’язані з продажем соснової деревини, були розраховані на рівні приблизно 913 тис. тонн CO₂, тоді як поглинання лісом досягло 274 млн тонн CO₂. Різниця в три порядки величини показує, що польські ліси діють як гігантський «склад вуглецю», а широке використання деревини як замінника високоемсійних матеріалів є величезною можливістю для скорочення викидів і підтримки заходів, сприятливих для клімату.
EPD – це перевірений незалежною організацією звіт, який у цифровому та порівняльному вигляді описує вплив продукту на навколишнє середовище протягом усього життєвого циклу – від видобутку сировини, виробництва, транспортування, етапу використання до кінця терміну експлуатації виробу (відповідно до принципів LCA – Life Cycle Assessment).
Для виробника, такого як Paged Plywood, це результат детального аналізу та інвестицій у прозорість. Для будівельної компанії – твердий доказ того, що використаний матеріал дійсно має низький або негативний вуглецевий слід, а не є лише ефектом «грінвошингу», тобто «екологічних» декларацій без підґрунтя.
Аналіз охоплює повний цикл виробництва, споживання сировини (та її вуглецевого сліду), включаючи деревину з лісів, а також пов’язане з цим споживання енергії та палива для операційної діяльності та транспортування:
У процесі виробництва фанери Paged Plywood на завод надходить високоякісна великогабаритна деревина, така як колоди або бруси. Вся сировина піддається гідротермічній обробці з метою пластифікації деревини, розслаблення внутрішніх напружень та зменшення опору різання. Гідротермічна обробка проводиться в ваннах або камерах для варіння при температурі 40–60 °C залежно від породи деревини. Час варіння залежить від пори року, породи та діаметра деревини і коливається в межах від приблизно 30 годин для березової, вільхової та соснової деревини до навіть 72 годин для букової деревини. Потім колоди піддаються процесу обкоровування і розрізаються на пиломатеріали.
Випилювання транспортується до периферійної фрезерної машини. Після центрування в обробній машині воно приводиться в обертальний рух. Ніж для лущення, виконуючи прямолінійний рух у горизонтальній площині, зрізає його шар, і таким чином утворюється довга стрічка, так звана деревна фанера. Товщина отриманого шпону зазвичай становить 1,5 мм для листяного фанеру і 1,5 мм або 2,6 мм для хвойного фанеру. Потім шпон автоматично розрізається на форми необхідної ширини.
Отриманий шпон з вологістю 30–120% сушиться в роликових сушарках при температурі 160–180°C. Мета цього процесу – досягнення кінцевої вологості на рівні приблизно 4–7%. Шпон з дефектами, що випливають з анатомії будови деревини (наприклад, сучки), ремонтується шляхом видалення дефектних місць і вставлення в ці місця шпону без дефектів у вигляді вставок або клинів підібраного кольору і текстури, що забезпечує високу якість кінцевого продукту.
Складання комплектів фанери Paged Plywood полягає у відповідному підборі та укладанні листів шпону. Залежно від призначення виробу та вимог замовника, листи укладаються хрестоподібно, хрестоподібно-паралельно або паралельно один до одного. Клей наноситься з обох сторін на кожний другий лист шпону, а тип використовуваного клею визначає тип склеювання.
Комплекти шпону пресуються під високим тиском у багатополкових гідравлічних пресах. Пресування забезпечує міцне і однорідне з’єднання шпону, що гарантує, що отримана фанерна плита матиме однорідну структуру в перерізі і відповідатиме найвищим стандартам якості.
Після витримки фанера Paged Plywood піддається остаточній обробці. Цей процес включає обрізання країв до стандартного формату на спеціальних пристроях, які називаються форматувальними верстатами, а також калібрування та вирівнювання поверхні на автоматичних калібрувальних шліфувальних верстатах.
Процес обклеювання фанери відбувається під високим тиском і при високій температурі, що надає їй нових експлуатаційних властивостей, відповідно до вимог конкретного кінцевого застосування. Завдяки цьому фанера Paged Plywood набуває відмінних технічних і естетичних параметрів.
Останнім етапом є сортування, під час якого фанера Paged Plywood класифікується за якістю відповідно до стандартів або специфікацій, узгоджених із замовником. Цей процес гарантує, що кожен лист фанери відповідає найвищим стандартам якості і готовий до використання у вимогливих проектах.
На практиці EPD сьогодні стає документом, що підтримує повсякденну роботу:
• проектувальники використовують дані з EPD у розрахунках LCA цілих будівель,
• генеральні підрядники додають їх до тендерної документації,
• інвестори та фонди – для оцінки відповідності проекту кліматичній політиці та вимогам ESG.
Для підрядника це означає, що вибір фанери з EPD з пропозиції Paged Plywood може реально перетворитися на вищу клас сертифікації будівлі, а отже, і на вищу ринкову вартість інвестиції та її привабливість для орендарів та фінансових установ.
Фанера, що має Екологічну декларацію продукту (EPD), є одним з найефективніших матеріалів у контексті отримання балів у системах екологічної сертифікації LEED і BREEAM. Його перевагою є те, що він поєднує три ключові характеристики: низький вуглецевий слід, документований аналіз життєвого циклу (LCA) та сталий походження сировини.
У системі LEED фанера з EPD, така як продукти з портфоліо Paged Plywood, допомагає набирати бали в категорії Materials & Resources (MR), особливо в частині, що стосується Environmental Product Declarations (MRc2). У цій області винагороджується використання будівельних матеріалів, які мають перевірену Екологічну декларацію продукту (EPD), що підтверджує їх вплив на навколишнє середовище протягом усього життєвого циклу. Система LEED також винагороджує відповідальне видобування сировини. Використання сертифікованої FSC® або PEFC деревини, з якої виробляється фанера, може принести додаткові бали. Завдяки цьому один матеріал може підтримувати кілька областей оцінки одночасно, збільшуючи загальний бал проекту та полегшуючи досягнення вищого рівня сертифікації, такого як LEED Gold або Platinum.
У системі BREEAM International New Construction фанера з EPD відповідає вимогам категорії Mat 01 – Life Cycle Impacts, яка є однією з найважливіших областей сертифікації. Тут аналізується вплив матеріалів на навколишнє середовище протягом усього життєвого циклу будівлі з використанням даних з EPD. BREEAM, подібно до LEED, також винагороджує сталий походження сировини. Деревина з сертифікатом FSC® або PEFC допомагає виконати додаткові вимоги, що перекладається на додаткові бали і кращий кінцевий результат проекту. На практиці це означає, що вибір фанери Paged Plywood з EPD, сертифікатами FSC®/PEFC може мати значний вплив на оцінку в LEED і BREEAM, полегшуючи досягнення вищого рівня сертифікації та реалізацію кліматичних цілей і звітності ESG.
Однією з ключових тем у дискусії про декарбонізацію будівництва є відмінності між будівельними матеріалами. Продукти з деревини вигідно відрізняються від алюмінію, сталі або бетону, що пояснюється технологією виробництва, але перш за все використовуваною сировиною. Біологічна здатність деревини поглинати та зберігати CO₂ є ключовою причиною, чому такі матеріали, як фанера, мають перевагу над виробами, виробництво яких починається з енергоємного виробництва сировини.
У перерахунку на 1 м³ матеріалу типові значення (модулі A1–A3, тобто «від колиски до воріт») є такими:
Водночас деревина в 1 м³ фанери накопичує приблизно 650–700 кг CO₂e/м³. Отже, фанера зберігає більшу кількість вуглекислого газу, ніж генерує в процесі виробництва.
Заміна частини бетонно-сталевих конструкцій на деревні елементи, такі як фанера або CLT, може знизити вуглецевий слід будівлі навіть на кілька десятків відсотків у порівнянні з рішеннями, що базуються виключно на бетоні та сталі, що підтверджується низкою порівнянь LCA для масивних дерев’яних та залізобетонних будівель.
Вуглецевий слід – це лише одна з низки кліматичних переваг. Виробництво фанери є менш енергоємним у порівнянні з алюмінієм або сталлю. Для виробництва енергії в фанерній промисловості використовується постінна біомаса. Цей матеріал дає можливість префабрикації, що скорочує час реалізації інвестиції, а отримані елементи є відносно легкими конструкціями, що позитивно впливає на транспортні викиди. Застосування фанери сприяє теплоізоляції перегородок.
Для інвесторів і проектувальників це означає не тільки менший вплив на навколишнє середовище, але й реальні операційні заощадження та легше виконання вимог директиви EPBD і таксономії ЄС, які сприяють будівництву будівель із зменшеними викидами протягом усього життєвого циклу.
Фанера Paged Plywood з EPD і вигідним балансом вуглецевого сліду є не тільки «екологічною заміною» традиційних матеріалів, але й стратегічним інструментом для будівельних компаній, які хочуть реально зменшити викиди протягом усього життєвого циклу своїх проектів. Її застосування допомагає підвищити результат у системах LEED і BREEAM, посилює реалізацію стратегії ESG і сприяє формуванню іміджу організації як лідера сталого будівництва.
Однак у наведеній вище інформації не враховано важливий факт: біогенний вуглець у деревині. 1 м3 деревини містить приблизно 250–300 кг елемента вуглецю, що відповідає 900–1100 кг CO2, накопиченого з атмосфери. Якщо плита буде використовуватися протягом тривалого часу, цей вуглець виводиться з обігу – в певному сенсі, будуючи з дерева, ми зберігаємо CO2 в будівлях. Деякі виробники фанери заявляють, що їхні плити зберігають приблизно 650–700 кг CO2/м3, що робить їх матеріалом з потенційно негативним вуглецевим балансом. Звичайно, цей підхід залежить від припущень (стандартні LCA зазвичай дають позитивний баланс, оскільки враховують тільки викиди від виробництва). Проте, фактом є те, що вибір фанери замість мінеральних або металевих матеріалів значно знижує вуглецевий слід будівлі. Компанії, які ставлять на сталий розвиток, часто просувають використання фанери або інших деревинних плит з сертифікатами FSC або PEFC, що гарантує, що деревина походить з легальних, відновлюваних джерел. Часто обрізки фанери використовуються, наприклад, як паливо для опалення фабрики, тому нічого не марнується – це відповідає ідеї економіки замкнутого циклу.
Для Paged Plywood і Paged Trade це напрямок, в якому ми розвиваємо нашу пропозицію – так, щоб фанера не тільки відповідала конструктивним вимогам, але й працювала на кліматичний результат і ринкову вартість кожної інвестиції, в якій вона використовується.